Шевченко – наш. Він для усіх століть…
В березні Україна відзначає Шевченківські дні. 9 березня 1814 р. в родині кріпака народився маленький Тарас. Йому судилося стати великим поетом, художником і виразником народних думок, відомим як Кобзар. Через 47 років і 1 день, 10 березня 1861 року Тарас відійшов у Вічність. В Україні він прожив 14,5 років, а решту за межами батьківщини, яку дуже любив.
Поет встиг побувати і на Волині.
12 березня 2019 р. в НІМЗ “Поле Берестецької битви” відбувся урочистий захід присвячений 205-ій річниці з дня народження генія українського народу Тара Шевченка “ Шевченко – наш. Він для усіх століть…”
Екскурсоводи заповідника Катерина Адамчук і Оксана Степанець розповіли запрошеним школярам 5-8 класів і вчителям Пляшевського ліцею про значення поетичної і художньої творчості Кобзаря, для формування української нації, мови, культури.
Присутні з цікавістю переглянули документальні фільми “Край, де народився геній” і “Шевченко – художник”, і висловлювали своє здивування як скромно жив геній.
Старший науковий співробітник заповідника Семенюк Л.В. розповіла учням про діяльність Тараса Шевченка в складі Київської археографічної комісії і маршрути його подорожі по Волині восени 1846 р.
Родзинкою свята стали поетичні твори Тараса Шевченка, прочитані учнями Острівської гімназії Лящук Мар’яною, Юхимчук Олександрою, Юхимчук Ольгою та учнями Пляшевського ліцею Чирською Тетяною та Скрухою Михайлом.
Аматорський колектив працівників музею виконав пісні на слова Т.Г. Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий…” та “Ой, чого ти почорніло…”
На завершення свята гості оглянули виставку. Демонстувались копії офортів Шевченка і колекція «Кобзарів», виданих протягом ХХ ст. Привернули увагу вишиті народними майстрами портрети Тараса Шевченка, значки, медалі та марки, присвячені Великому Кобзарю.
Відомо, що у 1846 році Кобзар, подорожував по Волині – відвідав Кременець, Почаїв, Корець, Дубно і, ймовірно, побував на полі Берестецької битви. Свої враження від побаченого поет втілив у вірші ”Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?…”. В офортах – увічнив історичні місця, копії яких виставлені в музеї. Також представлено портрет Шевченка (пастель), виконаний художником Цимпаковим В.О. у 1964 році.
